2010 Олександр Дерманський — дитячий письменник, пише в жанрах чарівної або таємниця. Автор: Сашко Дерманський Видавництво: А-ба-ба-га-ла-ма-га. Серія: Книги Сашка Дерманського Мова: Українська Рік видання: 2012. Кіл-ть сторінок: 32.
«Казки дракона Омелька» — чудова мандрівка у казковий світ дракона-казкаря. Наймолодший і найвеселіший з відомих українських письменників – Сашко Дерманський, написав нову книжку про дракона Омелька – невтомного казкаря, що складає безліч казок. «Був собі Омелько І він був драконом.
Понад усе у світі навіть більше за млинці з суницями, любив Омелько вигадувати казки » — саме так розпочинається історія про пригоди нашого героя. Проте бідолашному Омелькові завжди бракує слухачів, адже щойно він підкрадається до когось, щоб розповісти казку, як усі відразу верещать: «Дракон!» – і втікають. Можеш собі, уявити який щасливий буде Омелько, коли ти прочитаєш і полюбиш його казки. Малюнки до книжки намалювала Вікторія Пальчун. Характеристика книги: Автор: Сашко Дерманський Видавництво: А-ба-ба-га-ла-ма-га Серія: Книги Сашка Дерманського Мова: Українська Рік видання: 2012 Кіл-ть сторінок: 32 Формат: 265х265 мм Тип видання: тверда ґлянцева палітурка, кольорові ілюстрації Вікторії Пальчун Для дітей молодшого шкільного віку На этой странице вы можете купить книгу Казки дракона Омелька.
Автор: Сашко Дерманський с доставкой в Киев, Украина. Лучшие современные сказки для детей украинских писателей, книги издательства Абабагаламага, книга в подарок, а также другие детские книги купить в Киеве, недорого и надежно в книжной лавке «Крамниця дитячих книжок».
' Улюбленими заняттями в дитинстві було воювати з осами або шершнями, сікти лозинами на городі листя кабачків, блукати в кукурудзяних лабіринтах з дерев’яним автоматом. Ще — ходити поміж бібліотечних полиць у передчутті неймовірної насолоди від нових пригод і подорожей. Любив борюкатися з братами в запахущому сіні й робити в ньому нори.
Любив залізти в бабусин малинник, наминати ягоди і задоволено слухати, як усі дивуються: «Де ж це Сашко?». Любив іти з мамою до школи лісовою стежкою й помічати, який довкола прекрасний світ.
Любив мріяти. Мріяв навчитися літати не лише уві сні.' (Сашко Дерманський). Сашко Дерманський МРІЯ МАЛЯКИ (уривок) Маляку взагалі-то по-справжньому не так звати. Колись, у дитинстві, Маляку звали Марійкою. А ім’я Маляка до неї просто причепилося. У дитинстві в Маляки були труднощі з дикцією, тобто з вимовою.
І язик не завжди в потрібне місце ставав. У дитинстві дорослі часто питали Маляку, як її звати. У дорослих є така дурна звичка: питати в дітей їхні імена. Особливо часто вони запитують чомусь саме тих дітей, котрі мають проблеми з дикцією. От і в Маляки по кілька разів на день питали. А Маляка їм відповідала. Відповідала вона по-правильному, але виходило не по-правильному: замість «Марійка» в неї виходило «Маляка».
Я вже пояснював чому — через труднощі з вимовою. І через язик. Сама Маляка тут узагалі ні при чому.
Ото ж вона так собі відповідала й відповідала. А дорослі — народ довірливий, подумали, що це все серйозно. Тоді й почали називати Маляку Малякою. Руководство бензогенератора honda-gx-160. Попервах мама з татом щось таке пригадували, буцімто називали доньку Марійкою, але скоро й вони звикли. Тепер Марійкою Маляка тільки зошити підписує, а представляється всім Малякою. Тож знайомтеся — Маляка. А вас як звати?
Дуже приємно. Маляка просто марила всім, що хоч якось стосувалося принцес. Навіть драконами. Тільки от принцесою вона мріяла стати, а драконом не дуже.
Навіть дуже не хотіла. Але дуже хотіла бодай разок на драконі покататися.
Якось Маляка прочитала в грубій енциклопедії, що на далекому острові Комодо живуть майже справжні дракони — величезні ящірки — вара́ни. Одного разу на Різдво Маляці подарували глиняну скарбничку-кота. Відтоді вона почала кидати туди копійки — збирати на подорож до драконячого острова. Мабуть, уже всі здогадалися, навіщо Маляка хотіла потрапити на Комодо? Правильно — на драконах покататись. Але поки гроші не назбиралися, Маляка драконів просто малювала по всіх усюдах. На полях у зошитах, на шпалерах у своїй кімнаті, на спинці татової курточки.
Купити Книги Сашка Дерманського
А одного разу навіть на справжній гарматі — крейдою. Зрозуміло, що на війні Маляка ні разу не була і у війську не служила. Зрозуміло, що не дуже віриться про гармату. Але я не брешу, чесно — малювала дракона на гарматі. Це було в бабусі на роботі. Роботи ж бо всякі на світі бувають, на деяких роботах і гармати трапляються. На одній з таких робіт працювала Малячина бабуся.
Колись вона працювала у школі вчителькою. А потім постаріла, й у школі їй сказали, що треба йти на пенсію.
Бабуся дуже не хотіла на пенсію, бо дуже любила дітей і навіть потрошечку віддавала їм своє серце. В неї й книжка така улюблена на столі завжди лежала — «Серце віддаю дітям».
Бабуся так довго працювала в школі і поділилася своїм добрим серцем зі стількома дітьми, що зрештою їй самій мало що лишилося. Тим-то виснажене бабусине серце часто боліло. Школярі теж дуже любили Малячину бабусю і не хотіли відпускати її на пенсію, тому пішли і сказали про це директорові школи. Директор уже мало не лишив бабусю працювати далі, але на радощах вона так розхвилювалася, що довелося викликати швидку допомогу. Коли бабусю виписали з лікарні, до школи її вже не взяли — через стан здоров’я. Тоді бабуся сказала, що все життя була серед людей і тепер не збирається сидіти вдома.
Читати Книги Сашка Дерманського
Пішла і влаштувалася в музей — квитки продавати. Хоч тут їй було краще, ніж удома, Маляка бачила, що бабуся сумує за школою і за школярами. Як же Маляці хотілося, щоб бабусине серце знову стало здоровим і щоб її знову взяли працювати вчителькою. Але ж як цьому зарадити?
Маляка не знала. Вона могла лише мріяти. За матеріалами: Сашко Дерманський. 'Маляка — принцеса Драконії'. Ілюстрація Інни Черняк. Вінниця, видавництво 'Теза', 2015.
Джерело: Хрестоматія сучасної української дитячої літератури для читання в 3, 4 класах. Серії «Шкільна бібліотека». Укладання та передмова Тетяни Стус. Львів, 'Видавництво Старого Лева', 2016, стор. Більше творів Сашка Дерманського на нашому сайті.